Говорячи про сучасну українську культуру, зокрема про сучасну молодіжну культуру, необхідно брати до уваги ті чинники, які її формують, а на даний момент таких є декілька. Першочергово варто брати до уваги всю історію українського народу принаймні ХХ століття, та зокрема історію культури.
ХХ століття – століття нав’язування поглядів; поняття українська культура нівелюється, українському народу нав’язуються цінності, що є йому не типовими: виникає поняття маленької людини, характерною стає приказка «моя хата з краю»; викорінюються традиційні християнські цінності, свідомо докладаються зусилля на знищення поняття «українець».
Творами мистецтва вважається лише те, що вписується в рамки системи, що виконує поставлені системою завдання. Працює пропагандивна машина.
Формується безлика «радянська людина».

На початку 90-их машина Радянського Союзу зазнає краху, а разом з нею і всі інституції, відповідальні і за мистецтво і за формування «масової» свідомості.
Водночас молода держава Україна не пропонує нічого навзаєм. Тому щонайменше 10 років ми продовжуємо жити на залишках старого, вже зруйнованого, а також з’являються нові компоненти, які однак не є ні ближчими до суті українства, ні позитивнішими для наслідування: мається на увазі тотальне засилля російськомовної та американської попси. І в даному випадку значення не має ні мова оригіналу, ані країна походження. В даному випадку характерними є низька якість продукту та в переважній більшості випадків – низький рівень змістового навантаження.
Таким чином маємо ситуацію, в якій молоде покоління, що саме по собі є завжди в пошуку і яке якраз і формує свою свідомість через сприйняття в тому числі і елементів культури, опиняється сам на сам зі своїми проблемами.

Тобто молоде покоління українців станом на сьогодні формується переважно на лже-українських реаліях, в системі неукраїнських цінностей, серед неукраїнської по суті своїй культури.
То звідки ж, за таких умов, має взятися покоління УКРАЇНЦІВ? Чому ми розраховуємо, в такому випадку сьогодні на те, що з ним виросте покоління патріотів, покоління щирих громадян своєї держави?

Водночас, заради справедливості, не можна не зазначити, що останнім часом починають виникати цілі середовища проукраїнськи налаштованих людей, які майже навпомацки, але впевнено йдуть вперед, і, що найголовніше – починають формувати українську культуру, структуризувати українське суспільство.
Так, за останні декілька років з’явилась тенденція до формування української політичної еліти, українського бізнесу. Теж саме і у випадку молоді та культури – існують не просто поодинокі молоді патріоти – формуються молодіжні патріотичні середовища; з’являється українська популярна пісня, книга; формуються українські по суті рок-середовища та неформальні об’єднання, що традиційно є протестними до домінуючих систем.
Часто несвідомо, але молодь об’єднується навколо теми українськості, навколо боротьби з відсутністю принципів та цінностей. Молодь сама починає заповнювати нішу, що історично виникла на межі тисячоліть… На рівні самвидаву, Інтернетом поширюються власні доробки, що колись претендуватимуть на загальне визнання.

Такого типу тенденції мають місце і на Волині, де молоді люди об’єднуються у музичні гурти, громадські організації, неформальні середовища. Об’єднуються в знак протесту проти існуючого ідейного та ціннісного нігілізму більшості та навколо власного бажання змінювати світ і людей навколо.
Такими є, зокрема, ряд середовищ навколо місцевих гуртів – «Слід», «SLAP», Stundkit», «Віскула», «Княжий Град», «Самотня Оаза» тощо (як в Луцьку, так і поза обласним центром), мистецько-літературних студій («Лесин Кадуб», Гармидер»), молодіжних організацій («Національний Альянс», Пласт – НСОУ), частково навчальних закладів.
З кожним днем кількість молоді, охоплена даними утвореннями зростає, збільшується їх вплив на молоде покоління, але ці темпи є досить низькими, і станом на сьогодні навряд чи перебільшує 1% від загальної кількості молодих людей, що проживають на території міста та області.
Підтримати дану тенденцію та збільшити вплив на молодь та молодіжну сучасну культуру на Волині та місті Луцьку в першу чергу можна шляхом певної скоординованості дій та спільних ініціатив, на що і є спрямована Програма розвитку сучасної культури та створення Центру модерної української культури «Форпост».

Таким чином, підсумовуючи, варто виокремити наступні проблеми, сприяти вирішенню яких покликана дана програма:

1. Зародковий рівень розвитку новітньої української культури.
2. Світоглядова криза сучасного покоління українців.
3. Відсутність патріотизму як головної риси гідного громадянина.
4. Низьке фінансово-матеріальне забезпечення функціонування то розвитку сучасної української культури.

Мета: формування покоління національно свідомої молоді, молодого покоління українців, національної еліти, готової взяти на себе відповідальність за державу шляхом сприяння розвитку української культури, насамперед молодіжної.

Завдання:
- виховання почуття гордості за історію та культуру українського народу (Проблема 3);
- знайомство молодих людей зі зразками сучасної української культури (Проблема 1);
- сприяння розвитку сучасної молодіжної культури (Проблема 1, 4);
- повернення до традиційних українських цінностей (Проблема 2);
- заповнення світоглядових «ніш», що виникли в ході історії (Проблема 2);
- пропаганда українських цінностей та здорового способу життя (Проблема 2,3);
- забезпечення спільної діяльності різних молодіжних середовищ (Проблема 1,4);
- створення переумов для нового етапу української культури та історії (Проблема 1,4).

Передумови реалізації Програми:
- діяльність ініціативної групи (оргкомітету) по реалізації. Такий власне оргкомітет і є вже початково створений на базі ВОО «Національний Альянс» і нестиме першочергову відповідальність за практичні кроки по втіленню Програми.
- створення широкої координаційної ради. Дана рада передбачається відкритою до максимальної кількості представників різних середовищ, в першу чергу мистецьких та молодіжних, а також представників влади, журналістів тощо. Виконуватиме координаційну та об’єднувальну функцію. Наразі ідея координації та спільного втілення комплексної програми розвитку сучасної культури знайшли підтримку в ряду об’єднань молоді.
- залучення фінансування. Передбачається, що дана програма втілюватиметься за кошти державного та місцевого бюджетів, а також шляхом залучення максимально посильної спонсорської допомоги.
- робота з громадськістю, зокрема, через засоби масової інформації. Через свою мультиплікаційну функцію та, відповідно, завдяки суттєвому розширенню цільової групи є одним з найважливіших компонентів в досягненні поставлених завдань.

Напрямки діяльності / шляхи вирішення поставлених завдань:
1. Проведення мистецьких імпрез кожного другого тижня. Попереднє місце проведення – кафе «Мандри», що по вулиці Б.Хмельницького. Переваги: зручне місце розташування, неформальна обстановка, імпровізована сцена, 60-70 місць. Заходи планується проводити тематичні та різнопланові: концерти молодіжних місцевих гуртів, літературні читання, майстер-класи, вечірки, презентації книг тощо.
2. Великі культурно-мистецькі заходи щомісяця. Заходи за участю запрошених відомих діячів культури з Києва та інших регіонів України, спрямовані на аудиторію від 200-250 чол. (це може бути формат клубу «ХХІ ст.»), влітку – концерти на відкритому повітрі, а також зустрічі цих діячів з журналістами, студентами тощо.
3. Проведення 3-денного фестивалю. Орієнтовний час проведення серпень-вересень 2007 року. Ключові моменти фестивалю: робота одночасно кількох майданчиків для виступів, значний акцент на інші, крім пісенного, види мистецтва, зокрема робота майстер-класів з прикладного українського мистецтва, ораторського мистецтва, покази моди по-українськи.
4. Створення на базі центру «Естет» повноцінної матеріально-технічної бази, власне Центру модерної української культури «Форпост», де могли б почергово займатись молодіжні гурти, театр-студії, студії сучасного танцю та інші середовища, які наразі не мають такого місця та не мають фінансової змоги підтримувати свою діяльність.
5. Виготовлення кількох видів якісної поліграфічної продукції, тематики на зразок «Вибирай Українське», «Наше краще», «Думаю по-українськи». Дана поліграфія буде використана з метою пропаганди сучасними методами (на противагу традиційній шароварщині), способом, що є прийнятним саме для молодого покоління, шляхом повноцінної соціальної реклами.
6. Випуск диску місцевих молодіжних гуртів та колективів. Певною мірою експериментальний запис пісень Української Повстанської Армії у сучасному виконанні.
7. Реалізація кількох мистецьких проектів щодо сучасного погляду на традиційних українських авторів: Тараса Шевченка, Василя Стуса, Лесі Українки, Івана Франка. Виконання молодіжними гуртами пісень на слова їх віршів, міні-вистави. Презентація таких літературно-мистецьких проектів для учнів та студентів.